Київ, вул. Арсенальна 9/11
address
telephone
ПН.- СБ.: 08:00 до 20:00
МЕНЮ
Послуги — Lancet Clinic

Гіпоталамічний синдром

Гіпоталамічний синдром

Що таке гіпоталамічний синдром

Гіпоталамічний (діенцефальний) синдром це сукупність симптомів, які виникають при порушенні роботи гіпоталамуса. Гіпоталамус відповідає за обмін речовин, правильне функціонування кровоносної та нервової систем, роботу внутрішніх органів, терморегуляцію організму. Тому патології гіпоталамуса дають багато різноманітних симптомів.

Причинами гіпоталамічного синдрому можуть бути: новоутворення в головному мозку, інфекції головного мозку, важкі черепно-мозкові травми, захворювання судинної системи, стреси, гормональні зміни.

Гіпоталамічний синдром частіше діагностується у пацієнтів віком від 30 до 40 років.

Також гіпоталамічний синдром може діагностуватися і в підлітковому віці — гіпоталамічний синдром пубертатного періоду (ГСПП). Він виникає на фоні гормональних змін, характерних для підліткового віку.

Симптоми гіпоталамічного синдрому

Гіпоталамічний синдром може проявлятися різноманітними симптомами, які залежать від того, яка зона гіпоталамуса уражена.

Виділяють такі основні групи симптомів:
  1. Вегетативно-судинні порушення (проявляються у 32% хворих). Пацієнти з гіпоталамічним синдромом скаржаться на пітливість, тахікардію та підвищений артеріальний тиск, відчуття нестачі повітря, емоційну нестабільність (підвищений рівень тривожності та схильність до панічних станів).
  2. Обмінно-ендокринні порушення (проявляються у 27% хворих). Синдром з переважанням обмінно-ендокринних порушень проявляється такими симптомами: безпричинне сильне відчуття голоду та спраги, булімія чи анорексія. У пацієнтів спостерігається зниження функції щитоподібної залози, порушення функції надниркових залоз, порушення вуглеводного обміну, аж до розвитку цукрового діабету 2-го типу, ранній клімакс у молодих жінок.
  3. Нервово-м'язові порушення (в 10% випадків). Загальна слабкість, відчуття фізичного та психічного виснаження, тремор пальців та повік.
  4. Порушення терморегуляції (в 4% випадків хвороби). У хворих спостерігається постійна мерзлякуватість, непереносимість протягів і низьких температур. В деяких випадках може розвиватися гіпертермічний криз. Це раптове різке підвищення температури тіла до 39-40 °С. Характерними є ранкове підвищення температури, зниження її до вечора, відсутність ефекту від жарознижувальних препаратів.
У більшості пацієнтів гіпоталамічний синдром супроводжується вазо-інсулярними та симпатико-адреналовими кризами. Їх провокують психоемоційне перенапруження, зміни погодних умов, больові фактори тощо.

Симптоми вазо-інсулярного кризу: відчуття жару, запаморочення, завмирання серця, пітливість, загальна слабкість, посилена перистальтика кишечника, прискорене і рясне сечовипускання, зниження артеріального тиску та уповільнення пульсу.

Симптоми симпатико-адреналового кризу: озноб, тремор пальців, похолодання й оніміння кінцівок, тахікардія, підвищення артеріального тиску та температури, панічні атаки.

Кризи можуть тривати від 10 хвилин до декількох годин.

Діагностика гіпоталамічного синдрому

Діагностика гіпоталамічного синдрому починається з консультації ендокринолога. В медичному центрі Lancet є відділення ендокринології, де приймають фахівці експертного рівня.

Для діагностики використовують такі методи:
  • Термометрія — регулярне вимірювання температури тіла
  • УЗД надниркових залоз та щитоподібної залози — для виявлення новоутворень та інших змін в залозах
  • Електроенцефалографія — для виявлення змін структур головного мозку
  • МРТ головного мозку (магніторезонансна томографія) — для виявлення високого внутрішньочерепного тиску, наявності новоутворень, наслідків кисневого голодування і травми
  • Ультрасонографії органів черевної порожнини, надниркових і щитоподібної залоз — для виявлення органічних уражень
  • Аналіз сечі за методикою Зимницького — для виявлення змін співвідношення нічного та денного діурезу, випитої та виділеної рідини
  • Аналізи крові, у тому числі на гормони та цукор

Лікування гіпоталамічного синдрому

Лікування гіпоталамічного синдрому залежить від його симптоматики.

Основні методи лікування:
  1. Медикаментозне лікування. Включає в себе усунення факторів, які викликали патологію, та підбір медикаментів для полегшення чи усунення симптомів гіпоталамічного синдрому.
  2. Фізіотерапевтичне лікування — гімнастика, рефлексотерапія тощо.
  3. Нормалізація способу життя. Контроль за правильною вагою, раціональне харчування, дотримання режиму праці та відпочинку.
В більшості випадків гіпоталамічний синдром добре піддається лікуванню, але за умови, якщо фахівці правильно виявили та усунули причину захворювання.

В клініці «Ланцет» працюють висококваліфіковані ендокринологи, які мають високий експертний рівень не тільки в Україні, а й за її межами, а також практичний досвід роботи з цією патологією. Ми дотримуємося світових стандартів в діагностиці та лікуванні, що гарантує пацієнтам високу якість медичної допомоги. Тому, звертаючись до нас по медичну допомогу, ви можете бути впевнені в тому, що ваше здоров’я — в надійних руках.
Ендокринологія