Лейкоплакія шийки матки

Лейкоплакія шийки матки — це одне з найчастіших захворювань шийки, яке належить до передракових станів. Воно характеризується утворенням ділянок білястого забарвлення на слизовій оболонці, що пов’язано з патологічним ороговінням клітин.

Багато жінок, почувши цей діагноз, одразу асоціюють його з онкологією. Насправді лейкоплакія не завжди переростає у рак, але без лікування може підвищувати ризик розвитку дисплазії та злоякісних процесів. Саме тому вчасна діагностика і правильна терапія мають ключове значення для збереження репродуктивного здоров’я.

Жінки часто вводять у пошук Google: «лейкоплакія шийки матки що це», «чи небезпечна лейкоплакія», «як лікувати патологію шийки матки». Ця стаття покликана дати вичерпні відповіді на всі ці питання та допомогти зрозуміти, коли варто звернутися до гінеколога.

Важливо: лейкоплакія шийки матки — це сигнал організму, що в жіночій статевій системі відбуваються серйозні зміни. Ігнорувати їх небезпечно.

Причини виникнення лейкоплакії

Формування лейкоплакії ніколи не відбувається спонтанно. Найчастіше це результат поєднання кількох чинників. Основні причини:

1. Гормональні порушення. Надлишок естрогенів і дефіцит прогестерону створюють умови для патологічного розростання епітелію шийки матки. Лейкоплакія часто виявляється у жінок із полікістозом яєчників, ендометріозом чи іншими ендокринними розладами.
2. Хронічні запальні процеси (цервіцит, вагініт, хронічні інфекції). Постійне подразнення слизової веде до зміни структури клітин і поступового ороговіння.
3. Захворювання шийки матки — ерозія, ектопія, дисплазія. Вони створюють ґрунт для розвитку вторинних патологій, включаючи лейкоплакію.
4. Вірус папіломи людини (ВПЛ). Саме він є одним із головних онкогенних факторів. ВПЛ часто поєднується з лейкоплакією та може прискорювати розвиток дисплазії.
5. Травми шийки матки після пологів, абортів, встановлення або видалення ВМС, агресивних процедур. Вони пошкоджують слизову, і на місці травми може виникати патологічне ороговіння.
6. Імунні порушення. Ослаблений захисний бар’єр організму не може протидіяти інфекціям, що сприяє патологічним змінам.
7. Шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем), які погіршують кровопостачання статевих органів і впливають на гормональний фон.
8. Тривалі стреси та виснаження організму, які негативно впливають на роботу репродуктивної системи.

Цікаво: за даними досліджень, лейкоплакія шийки матки частіше діагностується у жінок репродуктивного віку (25–40 років), що підкреслює її зв’язок із репродуктивним здоров’ям.

Симптоми та ознаки лейкоплакії

У багатьох жінок симптоми лейкоплакії відсутні, однак іноді можуть з’являтися:

• дискомфорт чи біль у ділянці шийки матки під час статевого акту;
• поява виділень із домішками крові;
• свербіж, печіння у піхві;
• тягнучі болі внизу живота.

Візуально гінеколог може побачити патологічні зміни — білі плями або плівки на поверхні шийки. Це перша ознака, що необхідне подальше цитологічне обстеження.

Діагностика лейкоплакії шийки матки

Правильна діагностика — ключ до своєчасного виявлення патологічних змін шийки матки. У більшості випадків жінка не має виражених симптомів, і захворювання виявляють випадково під час профілактичного огляду. Саме тому регулярне відвідування гінеколога є обов’язковою умовою для збереження репродуктивного здоров’я.

Методи діагностики включають:

1. Гінекологічний огляд у дзеркалах. Досвідчений лікар може побачити білі плями або плівки на слизовій шийки, які є типовою ознакою лейкоплакії.
2. Кольпоскопія. Виконується із застосуванням оптичного приладу, який збільшує зображення шийки матки. Завдяки кольпоскопії можна детально оцінити структуру слизової, виявити приховані ділянки ураження та провести проби з розчинами (оцтовою кислотою, Люголя).
3. Цитологічне обстеження (мазок на онкоцитологію, ПАП-тест). Дозволяє визначити наявність атипових клітин, які можуть свідчити про дисплазію або передракові зміни.
4. Біопсія шийки матки. Це «золотий стандарт» діагностики. Невеликий фрагмент тканини з підозрілої ділянки відправляють на гістологічне дослідження. Біопсія підтверджує діагноз «лейкоплакія шийки матки» і дозволяє оцінити ступінь змін.
5. Молекулярно-біологічні методи. Аналізи на вірус папіломи людини (ВПЛ) та інші інфекції, які можуть провокувати патологічні процеси.
6. Розширена кольпоскопія з фото- або відеофіксацією. Використовується для моніторингу стану шийки матки в динаміці, що особливо важливо після лікування.

Важливо: жоден метод окремо не дає 100% результату. Тільки комплексне обстеження дозволяє відрізнити лейкоплакію від інших захворювань шийки матки, таких як дисплазія чи початкові стадії онкопатології.

Увага: якщо лікар рекомендує біопсію, відкладати її не можна, адже саме вона визначає, чи є клітини злоякісно зміненим.

Лікування лейкоплакії

Метод терапії залежить від форми та результатів обстеження:

1. Медикаментозне лікування — протизапальні та противірусні препарати, корекція гормонального фону.
2. Деструктивні методи: кріодеструкція (заморожування уражених ділянок), лазерна коагуляція, радіохвильове лікування.
3. Хірургічне видалення — застосовується у випадках, коли інші методи неефективні.
4. Постійний контроль у гінеколога, щоб запобігти повторному розвитку захворювання.

Усі ці підходи допомагають зберегти репродуктивне здоров’я жінки та уникнути переходу процесу в онкопатологію.

Важливо: лікування має проводитися лише під контролем лікаря. Самолікування небезпечне для здоров’я.

Профілактика та здоровий спосіб життя

Щоб знизити ризик виникнення лейкоплакії у жінок, важливо дотримуватись правил профілактики:

• регулярні профілактичні огляди у гінеколога (мінімум 1 раз на рік);
• своєчасне лікування запальних процесів;
• захист від інфекцій, що передаються статевим шляхом;
• відмова від куріння та зловживання алкоголем;
• підтримка імунітету, здоровий спосіб життя.

Також важливим є репродуктивне здоров’я: планування вагітності, уникнення абортів, дбайливе ставлення до жіночої статевої системи.

FAQ

Ціни

Лікарі

Стаття перевірена експертом