Сьогодні хочемо приділити увагу проблемі інсулінорезистентності. Але спершу давайте розглянемо, як усе відбувається в нормі. Вуглеводи, які ми вживаємо, організм перетравлює та перетворює на глюкозу. Глюкоза — це паливо, це енергія нашого організму. Однак більшість клітин глюкоза самостійно потрапити не може, їй потрібен помічник, ним є інсулін.
Інсулін — це гормон, який синтезується певними клітинами підшлункової залози. Він допомагає глюкозі потрапити до клітин та тканин нашого організму. На поверхнях клітин м'язів, печінки, жирової тканини є специфічні рецептори, яких інсулін підходить як ключ до замку. У відповідь на це відкриваються канали, через які глюкоза може потрапити всередину клітини та дати їй енергію.
Так це відбувається в нормі, але через певні причини механізм дає збій, і система ключ-замок перестає працювати належним чином. Клітини сигналізують про потребу більшої енергії, і підшлункова залоза починає продукувати більше інсуліну. У свій час це спрацьовує, і система балансує на межі своїх сил, перебуваючи в стані інсулінорезистентності.
Інсулінорезистентність — це стан, у якому знижується чутливість організму до інсуліну. Клітини м'язової, жирової тканини та печінки не реагують належним чином на інсулін, і це не дозволяє нормально засвоювати глюкозу з крові. Якщо подразник не усувається протягом тривалого часу, організм не витримує навантаження глюкозою, вона все складніше стає потрапляти всередину клітин і починає накопичуватися в кровоносному руслі. Таким чином розвивається переддіабет, а згодом і діабет другого типу.
Інсулін — це гормон, який синтезується певними клітинами підшлункової залози. Він допомагає глюкозі потрапити до клітин та тканин нашого організму. На поверхнях клітин м'язів, печінки, жирової тканини є специфічні рецептори, яких інсулін підходить як ключ до замку. У відповідь на це відкриваються канали, через які глюкоза може потрапити всередину клітини та дати їй енергію.
Так це відбувається в нормі, але через певні причини механізм дає збій, і система ключ-замок перестає працювати належним чином. Клітини сигналізують про потребу більшої енергії, і підшлункова залоза починає продукувати більше інсуліну. У свій час це спрацьовує, і система балансує на межі своїх сил, перебуваючи в стані інсулінорезистентності.
Інсулінорезистентність — це стан, у якому знижується чутливість організму до інсуліну. Клітини м'язової, жирової тканини та печінки не реагують належним чином на інсулін, і це не дозволяє нормально засвоювати глюкозу з крові. Якщо подразник не усувається протягом тривалого часу, організм не витримує навантаження глюкозою, вона все складніше стає потрапляти всередину клітин і починає накопичуватися в кровоносному руслі. Таким чином розвивається переддіабет, а згодом і діабет другого типу.
Які причини інсулінорезистентності?
Проблема інсулінорезистентності може виникнути з різних причин:
- Надмірна вага та ожиріння: це може призвести до зниження чутливості організму до інсуліну.
- Харчування та спосіб життя: гіподинамія, вживання великої кількості швидких вуглеводів та часті перекушування, особливо швидкими вуглеводами, можуть стимулювати надмірне виробництво інсуліну.
- Алкоголь: він є калорійним продуктом та додатково знижує чутливість тканин до інсуліну.
- Інші фактори: тривалий дефіцит сну, хронічний стрес, спадковість, певні захворювання (наприклад, хвороби щитовидної залози), тривалий прийом деяких лікарських засобів може сприяти цьому стану.
Ознаки інсулінорезистентності включають зайві сантиметри в області талії, збільшення ваги, сухість у роті, часті інфекції статевої системи та так звані синдроми "брудних ліктів" або "брудної шиї".
Чим небезпечна інсулінорезистентність?
- Є предиктором метаболічних порушень та кардіоваскулярних захворювань.
- Лежить в основі патогенезу цукрового діабету другого типу та синдрому полікістозних яєчників.
- Збільшує ризик онкологічних захворювань.
Лікування та профілактика
Основою лікування інсулінорезистентності є зниження маси тіла шляхом корекції харчування та розширення фізичної активності. Відмова від куріння та алкоголю також є важливими кроками. Усі ці заходи допомагають покращити чутливість наших клітин до інсуліну. У деяких випадках застосовується допоміжна медикаментозна терапія.
Інсулінорезистентність — це оборотний процес. Профілактичне обстеження дозволить вам зробити це вчасно, а наша професійна команда здатна допомогти вам у цьому.
Інсулінорезистентність — це оборотний процес. Профілактичне обстеження дозволить вам зробити це вчасно, а наша професійна команда здатна допомогти вам у цьому.
Напрямок: Ендокринологія
