Тонзиліт

Тонзиліт — це запалення піднебінних мигдаликів, яке найчастіше має інфекційну природу. Захворювання може протікати у гострій чи хронічній формі, супроводжуючись болем у горлі, підвищеною температурою та загальним нездужанням. У побуті гострий тонзиліт часто називають інфекційною ангіною.

Найпоширеніші види:

1. Катаральний тонзиліт — легка форма, при якій спостерігається гіперемія мигдаликів, невеликий набряк та біль у горлі.
2. Гострий тонзиліт у дітей — часто супроводжується високою температурою та збільшенням лімфовузлів.
3. Хронічний тонзиліт — тривалий запальний процес із періодичними загостреннями.
4. Інші варіанти: лакунарна ангіна, фолікулярна форма, грибкові ураження мигдаликів.

Цікаво: тонзиліт може мати різні прояви — від легкого дискомфорту до важкого гнійного процесу з ускладненнями на серце та нирки.

Причини та збудники

Основні причини тонзиліту — проникнення інфекційних агентів у тканину піднебінних мигдаликів, які виконують захисну функцію в організмі. Коли імунітет ослаблений, мигдалики перестають справлятися з бар’єрною роллю, і розвивається запальний процес.

Основні інфекційні збудники:

1. Стрептококовий тонзиліт. Найбільш поширений варіант, який провокує β-гемолітичний стрептокок групи А. Саме він відповідальний за більшість важких ускладнень (ревматизм, ураження серця).
2. Стафілококовий тонзиліт. Викликається золотистим стафілококом, часто супроводжується гнійними нальотами та утворенням лакунарних пробок.
3. Вірусний тонзиліт. Виникає як ускладнення ГРВІ, грипу, аденовірусної чи ентеровірусної інфекції. Зазвичай протікає легше, але може переходити у хронічний процес.
4. Герпетичний тонзиліт. Викликаний вірусом простого герпесу, проявляється висипаннями на слизовій, болем і підвищеною температурою.
5. Бактеріальний тонзиліт. Його можуть спричиняти умовно-патогенні мікроорганізми (кишкова паличка, клебсієла, мікоплазма тощо).

Сприятливі фактори:

• переохолодження організму (особливо горла та ніг),
• зниження імунітету після стресу, хвороб чи вагітності,
• хронічні інфекції носоглотки (гайморит, аденоїди, риніт),
• порушення носового дихання через викривлення перегородки, поліпи, гіпертрофію носових раковин,
• карієс та інші стоматологічні проблеми як джерело постійної інфекції,
• погана екологія, тютюновий дим, сухе повітря, що знижують місцевий імунітет слизових.

Обережно: збудники тонзиліту легко передаються повітряно-крапельним шляхом, а також через побутові предмети (посуд, іграшки, рушники). Тому в період хвороби важливо уникати тісних контактів та дотримуватися правил гігієни.

Симптоматика і ускладнення

Клінічні прояви залежать від форми захворювання (гострий, хронічний, катаральний, фолікулярний, гнійний). Основні симптоми тонзиліту:

• різкий біль у горлі, що посилюється при ковтанні;
• підвищення температури тіла до 38–39 °C;
• почервоніння та набряк мигдаликів, які можуть збільшуватися у розмірі;
• поява лакунарних пробок — скупчень гною у криптах;
• наліт на мигдаликах (білий, жовтуватий чи сірий);
• збільшення та болючість лімфатичних вузлів на шиї;
• загальні симптоми: слабкість, головний біль, зниження працездатності, сонливість.

При хронічному тонзиліті симптоми менш виражені:

• постійний дискомфорт у горлі, відчуття «стороннього тіла»;
• неприємний запах із рота;
• періодичні субфебрильні температури (37–37,5 °C);
• часті рецидиви ангіни (3–4 рази на рік і більше).

Можливі ускладнення тонзиліту:

• ревматизм і ураження серця (ревмокардит, міокардит, ендокардит),
• нефрит, пієлонефрит та інші запальні захворювання нирок,
• отит, синусит, хронічний риніт,
• паратоназилярний абсцес і флегмона шиї,
• сепсис у тяжких випадках.

Важливо: нелікований або неправильно лікований тонзиліт може мати відстрочені наслідки. Навіть після зникнення симптомів бактерії зберігаються в мигдаликах і провокують хронічне ураження серця, нирок та суглобів.

Діагностика та обстеження

Правильна та своєчасна діагностика тонзиліту є запорукою ефективного лікування і попередження ускладнень.

Основні методи обстеження:

1. Фарингоскопія та посів мазка із зіву. Лікар оглядає горло і бере мазок із поверхні мигдаликів, що дозволяє точно визначити збудника (стрептокок, стафілокок, грибки) та перевірити його чутливість до антибіотиків. Це допомагає уникнути неефективної терапії.
2. Загальний аналіз крові. Показує рівень лейкоцитів та ШОЕ, що підтверджує наявність запального процесу.
3. УЗД лімфатичних вузлів. Застосовується у складних випадках, коли є підозра на абсцеси або глибоке ураження тканин.
4. Консультація імунолога. При частих рецидивах лікар може призначити імуномодулятори для зміцнення захисних сил організму.
5. Тести на стрептокок (Streptatest). Швидкий метод, який дозволяє за 10 хвилин виявити стрептококову інфекцію.

У клініці «Ланцет» (Київ, Печерськ) пацієнти можуть пройти повний спектр діагностичних процедур: від огляду ЛОР-лікаря до бактеріологічного посіву.

Цікаво: саме бактеріологічний посів допомагає уникнути помилок — адже без нього антибіотики можуть бути неефективними.

Лікування гострої та хронічної форм

Основна мета лікування — усунути інфекцію, зняти запалення та відновити функцію мигдаликів. Методи терапії:

1. Антибіотики при тонзиліті. Обов’язкові при бактеріальних формах. Найчастіше призначають пеніциліни (амоксицилін), цефалоспорини чи макроліди. Курс лікування — 7–10 днів.
2. Місцеві антисептики. Спреї, пастилки для розсмоктування та розчини для полоскання (хлоргексидин, мірамістин) зменшують кількість мікробів у ротоглотці.
3. Полоскання горла. Використовують сольові розчини, трав’яні настої, антисептичні препарати. Це допомагає механічно очищати мигдалики від нальоту.
4. Протизапальні та жарознижувальні засоби. Ібупрофен, парацетамол знімають біль, знижують температуру і полегшують стан.
5. Фізіотерапія. УФО, лазеротерапія, ультразвукове лікування прискорюють загоєння та знижують ризик рецидиву.
6. Комбіноване лікування тонзиліту. Поєднання системних антибіотиків, місцевої терапії та фізіопроцедур дає найкращий результат.

Особливості лікування:

1. При гострому тонзиліті головне — швидко зупинити інфекційний процес, щоб уникнути ускладнень.
2. При хронічному тонзиліті лікування направлене на профілактику загострень, санацію ротової порожнини, підвищення імунітету.

Обережно: самолікування антибіотиками небезпечне. Неправильно підібрані препарати призводять до резистентності бактерій і хронізації хвороби.

Важливо: у випадках, коли мигдалики стають постійним джерелом інфекції, може розглядатися хірургічне лікування — тонзилектомія.

Особливі форми: фолікулярний, гнійний, кандидозний

Фолікулярний тонзиліт

Це одна з найбільш важких форм гострої ангіни. При ній на поверхні мигдаликів утворюються гнійні фолікули, які виглядають як дрібні жовтуваті точки.

1. Симптоми: різкий біль у горлі, висока температура (до 39–40 °C), озноб, слабкість.
2. Характерною ознакою є сильна інтоксикація — головний біль, біль у м’язах та суглобах.
3. Лікування: обов’язкове призначення антибіотиків, жарознижувальних засобів, постільний режим, рясне пиття.

Важливо: фолікулярний тонзиліт часто плутають із дифтерією, тому точна діагностика має велике значення.

Гнійний тонзиліт

Гнійний тонзиліт — важка форма, що супроводжується утворенням густих гнійних нальотів і лакунарних пробок.

1. Симптоми: різке підвищення температури, нестерпний біль у горлі, збільшення та болючість шийних лімфовузлів, неприємний запах із рота.
2. При фарингоскопії видно масивні нальоти, які можуть зливатися між собою.
3. Ускладнення: висока ймовірність поширення інфекції — паратонзилярний абсцес, сепсис, ураження серця й нирок.
4. Лікування: комбіноване — антибіотики + місцеві антисептики + фізіотерапія. У тяжких випадках може знадобитися стаціонарне лікування.

Обережно: спроби «знімати» гнійний наліт самостійно можуть спричинити травму мигдаликів і поширення інфекції.

Грибковий (кандидозний) тонзиліт

Грибковий тонзиліт викликається дріжджоподібними грибами роду Candida. На відміну від бактеріальних форм, він часто протікає без високої температури.

1. Симптоми: білий сирнистий наліт на мигдаликах, який легко знімається шпателем або при полосканні, відчуття сухості та печіння у горлі, незначний дискомфорт при ковтанні.
2. Причини: тривале лікування антибіотиками або імунодефіцитні стани.
3. Лікування: застосування протигрибкових препаратів (ністатин, флуконазол), корекція імунітету, відміна антибіотиків при можливості.

Цікаво: кандидозний тонзиліт найчастіше зустрічається у дітей та людей зі зниженим імунітетом.

Обережно: неправильне або неповне лікування будь-якої з цих форм може призвести до хронічного тонзиліту, коли інфекція зберігається у мигдаликах і викликає постійні рецидиви.

Ускладнення і профілактика

Без належного лікування тонзиліт може викликати:

• хронічний ревматизм,
• ураження нирок,
• паратонзилярний абсцес,
• сепсис.

У разі частих рецидивів лікар може рекомендувати тонзилектомію — хірургічне видалення мигдаликів. Профілактика:

• своєчасне лікування застуд та інфекцій,
• санація ротової порожнини,
• зміцнення імунітету,
• регулярні огляди у ЛОР-лікаря.

Висновок

Тонзиліт — це не просто біль у горлі, а серйозне захворювання, яке без правильного лікування може дати ускладнення на серце, нирки та суглоби. Своєчасна діагностика, правильний підбір антибіотиків і сучасні методи терапії допоможуть швидко позбутися симптомів і попередити хронізацію процесу.

У клініці «Ланцет» (Печерськ, Київ) ви отримаєте:

• точну діагностику (фарингоскопія, посів, швидкі тести),
• сучасне лікування гострого та хронічного тонзиліту,
• консультації ЛОР-лікаря та індивідуальний план терапії,
• доступні ціни та прозору систему обслуговування.

Не відкладайте лікування! При перших симптомах тонзиліту зверніться до нашого спеціаліста, щоб уникнути ускладнень.

Запишіться на прийом до ЛОР-лікаря вже сьогодні та відновіть здоров’я вашого горла.

FAQ

Ціни

Лікарі

Стаття перевірена експертом